У цьому першому епізоді нашого нового подкасту ми побачимо, що означає невпинно стукати до Бога. Ісус навчав Своїх учнів, як молитися. Модель молитви та ілюстрація, що слідує за нею, повинні допомогти нам усім навчитися молитися так, щоб Бог слухав.
Була середина ночі. Він почув несподіваний стукіт у двері. «Не зараз», — подумав він. «Просто йди. Я розберуся з цим завтра». Але стукіт продовжувався, ставав все гучнішим і гучнішим. Тепер він прокинувся. Він побачив, що його дружина та діти почали ворушитися. Він впізнав приглушений голос свого сусіда за дверима: «Мені потрібна твоя допомога. Мені потрібен хліб». Він крикнув: «Іди геть, ми всі в ліжку. Занадто пізно!» Але стукіт не припинявся. Очевидно, що те, чого хотів його сусід, було для нього дуже важливим. Він не збирався зупинятися, поки не отримає те, що йому потрібно.
Вступ до подкасту:
Привіт усім. Це подкаст «Невпинний стукіт». Я — Скотт Іле, виконавчий директор Logos Answers і місіонер при Церкві Христової у Вудстоку, Атланта, Джорджія. Ісус сказав Своїм учням, що якщо вони стукатимуть, двері відкриються для них. І в цьому подкасті ми стукаємо невпинно і без вибачень, намагаючись відкрити істину про Бога Творця, Помазаного Сина Божого Ісуса та їхнє натхненне Духом Слово, знайдене в Біблії.
Ісус навчав Своїх учнів, про що молитися:
Чи замислювалися ви коли-небудь: «Як я маю молитися до Бога?» Подорожуючи світом, я бачив, як люди моляться дуже по-різному. Деякі люди моляться тихо у своїх думках. Деякі люди простягають руки і кричать у небо. Я бачив, як деякі моляться, запалюючи пахощі. Я бачив, як інші співають, танцюють, стоять на колінах обличчям до землі або пишуть свої молитви на маленькому шматочку паперу, згортають його і кладуть у щілину в стіні.
Люди також по-різному висловлюють свої молитви. Деякі повторюють одну і ту саму фразу знову і знову. Деякі моляться так, ніби розмовляють з другом. Інші моляться так, ніби розмовляють з касиром у банку, намагаючись зробити зняття коштів.
Тож не дивно, що один з учнів Ісуса запитав Його, як молитися. Ось що Ісус порадив нам говорити Богові у своїх молитвах: «Коли молитеся, кажіть так: „Отче наш Небесний, хай святиться ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя,
як на Землі, так і на Небі. Дай нам наш хліб щоденний. Прости гріхи наші, як ми прощаємо тим, хто завинив перед нами. І не введи нас у спокусу, а спаси від лукавого”»
По-перше, зверніть увагу на простоту цієї молитви. Справа не в точних словах, які треба сказати, а в основному змісті.
Компоненти доброї молитви повинні
1) Вшановувати Бога,
2) Щиро бажати, щоб Він правив вашим життям і світом,
3) Просити про основні потреби на цей день,
4) Шукати прощення своїх гріхів та прощення гріхів інших,
5) Покладатися на силу та керівництво Бога, щоб уникати злих впливів.
Чи можливо, що ми можемо молитися за інші речі? Звичайно. Але тут Ісус наголошує на наших найосновніших потребах у контексті Божої волі. Бо іноді, якщо ми надмірно турбуємося про щось, ми можемо невпинно молитися за це, але також іноді в наших молитвах ми можемо так сильно зосередитися на собі, що забуваємо про Божу гідність, суверенітет, забезпечення, милість та силу. Ця проста молитва нагадує нам про Божі пріоритети.
Але як сильно ви цього насправді хочете?
Ісус не зупиняється на тому, щоб просто сказати своїм учням, про що молитися. Він продовжує з прикладом про те, як молитися. Він наголошує, що коли ми молимося Богу про ці важливі пріоритети, ми повинні бути невпинними у своєму прагненні до Бога в молитві.
По тому Ісус додав: «Уявіть собі, що ви маєте друга й приходите до нього опівночі з проханням: „Друже, позич мені три хлібини. До мене щойно прийшов один із друзів. Він з дороги, а я не маю чим пригостити його”. І уявіть, що ваш друг відповідає вам з-за дверей: „Відчепися! Двері замкнуті. Мої діти і я вже в ліжку. Не вставати ж мені тепер, аби щось там тобі дати! Істинно кажу вам: хоч він і не підведеться, щоб дати вам хліб заради вашої дружби, але встане й дасть те, що ви просите, якщо будете наполегливі.
(Луки 11:5-8).
Ідея, яку тут передається:
Якщо вам щось дійсно потрібно, ви будете просити це знову і знову. Ви відчуваєте, що вам це так потрібно, що ви готові потурбувати свого друга посеред ночі. Це може бути досить незручно. Звичайно, ви не хочете турбувати свого друга і соромити себе. Але ви так сильно цього хочете. Ви відчуваєте, що не можете без цього жити, і ви не здастеся легко. Ви будете сміливими та невпинними.
У вашому власному житті, наскільки сміливі та невпинні ви у своєму прагненні до Божих пріоритетів?
У нас є багато відволікаючих чинників у цьому житті, які заважають нам підходити до Бога правильним чином.
Прагнення до Бога та Його пріоритетів є найзадовольняючим і найвинагороджуваним способом життя. Ваші зусилля ніколи не будуть марними для Бога. Тому ви повинні бути готові докласти зусиль, щоб пізнати Його і шукати Його волю у своїх молитвах. Якщо ми маємо батька або друга, якого любимо, ми будемо наполегливими у спробах зблизитися з ними, чи не так? Не повинно бути ніякої різниці, якщо ми говоримо про нашого небесного Отця, Творця Всесвіту. Ми повинні бажати того, що Він має нам запропонувати, більше за все інше.
На жаль, інші речі можуть стати на заваді.
Ми можемо витрачати більше свого часу на прагнення до інших мрій. Або можуть бути погані звички, які нас стримують. Ми навіть можемо обирати ставити інших людей, яких ми любимо, перед Богом, або ми можемо соромитися Бога перед іншими людьми.
Коли інші пріоритети заважають, ми не будемо настільки старанними в пошуку Його і вивченні Його шляхів через молитву. Ми не будемо достатньо зацікавлені, щоб стукати безсоромно і невпинно посеред ночі.
Ісус навчав Своїх учнів, що якщо вони будуть наполегливо шукати Бога в молитві, вони знайдуть те, що шукають. Однак не кожна молитва, яку ми підносимо до Бога, буде виконана. Пам’ятайте, Бог не є касиром у банку або банкоматом. Наші молитви повинні бути відповідно до Його волі.
Але також Бог хоче, щоб ми глибоко вірили і покладалися на Нього та Його вчення, перш ніж Він відповість нам у великих справах. Тож якщо ми будемо бажати, бути невпинними і непохитними, Він дасть нам те, що нам потрібно.
Ісус продовжує, кажучи: То ж кажу вам: просіть, і Бог дасть вам, шукайте і знайдете, стукайте і вам відчинять. Бо кожен, хто просить — отримає; хто шукає — знайде, а двері завжди відчиняться тим, хто стукає.
(Луки 11:9–10).
Ісус каже, що ми повинні старанно шукати Бога, і Він дасть нам те, що ми шукаємо.
Ще одне місце в Біблії підтверджує цю ідею. Псалом сто сорок п'ятий, вірші з вісімнадцятого по двадцятий каже: Господь близький до всіх, хто зве по допомогу,
Він поруч з тими, хто Його жадає.Чого попросять шанувальники Господні, те Він зробить. Він чує їхній гук по допомогу і рятує їх. Господь піклується про всіх, хто Його любить,
але лихих людців не стерпить й знищить.
Господь є нашим Богом і Творцем, і Він хоче піклуватися про Своє творіння. Він хоче забезпечити наше життя, але також хоче, щоб ми зверталися до Нього всім серцем. Якщо ми відвернемося від Бога, то Він не почує наших молитов. Однак якщо ми будемо невпинно Його шукати, ми Його знайдемо.
Лаконічний висновок:
Чи старанно ви звертаєтеся до свого Небесного Отця в молитві? Чи палко бажаєте того самого, чого бажає Бог для вас і вашого життя? Чи стукаєте ви невпинно? Якщо так, то ви дізнаєтеся, що це варте сорому і зусиль. Він відчинить двері для вас. Ви знайдете те, що шукаєте.