Ісус - невіддільний від церкви та релігії, якщо припустити, що ми говоримо про правильну церкву та правильну релігію. Виклик виникає, коли ми бачимо людей у недосконалих церквах, які сповідують недосконалу релігію. Ці створені людиною протиріччя можуть стати поворотом не туди. Однак це не означає, що ми маємо дозвіл створити власну версію Ісуса. Ісус, який є Словом Божим і Сам є Богом, навчив нас поклонятися разом із Його народом і служити Йому особливим чином. Усі інші форми церкви та релігії недоречні. Таким чином, нашим обов’язком стає старанно з’ясовувати, чого Ісус хоче від Свого народу, і спілкуватися з Ісусом і Його людьми, практикуючи нашу віру правильним методом. Нам потрібно знайти справжню церкву Христа.
Перш ніж підкреслити деякі біблійні уривки, які демонструють це, корисно точно визначити наші терміни. Коли Біблія говорить про "церкву", це не стосується будівлі або конкретної деномінації чи секти християнства. У Біблії "церква" буквально означає «зібрання» або, в деякому сенсі, "людей, які покликані для служіння" (дивіться також "Чому так багато церков?"). У 1 Тимофія 3:15 церква Ісуса згадується як "Божий дім", "Церква Бога Живого" або "стовп і основа істини". Використання цих біблійних визначень має допомогти нам. Ми не прагнемо стати частиною іншої створеної людиною групи. Бог не планував розділити нас відповідно до наших уподобань і традицій. Коли ми хочемо бути частиною церкви, ми просто хочемо бути християнами, частиною Божої сім’ї, відомої як єдина істинна церква. Ми додані Богом до певної групи людей, яку Він визначає як Свою церкву.
Комусь подобаються списки вимог, а комусь ні (особливо в релігії). Якщо ви шукаєте якісь конкретні вимоги, яких повинен дотримуватися християнин – трохи зачекайте! Ми туди скоро дійдемо. По-перше, давайте встановимо спільне уразуміння, давши визначення слову "релігія". Загальне визначення – це система віри, поклоніння та практики. Згідно з цим визначенням, кожна релігійна група має власні правила щодо того, у що вона вірить, як вона поклоняється та що практикує у повсякденному житті. Однак Новий Заповіт не містить кількох варіантів для релігії християнства. Існує лише одна правильна релігія, яку Біблія зазвичай називає "вірою". Отже, так само, як ми прагнемо бути частиною єдиної істинної церкви, ми хочемо бути впевненими, що ми практикуємо єдину істинну віру або систему навчання, яка міститься в Новому Завіті, як її навчали Ісус Христос і апостоли. Послання до Ефесян 4:5 говорить: "(Є) Один Господь, одна віра, одне хрещення".
Щоб продемонструвати, що Ісус очікує "релігійної вірності", розгляньмо знамениту нагірну проповідь Ісуса. Згідно з більшістю релігійних стандартів, проповідь містить вічні моральні принципи, за якими ми повинні жити. Однак, більше того, проповідь ретельно розрізняє тих, хто сповідує поверхневу форму релігії, і тих, хто слідує за Ісусом, практикуючи вищий стандарт віри та послуху. Ісус сказав у Євангелії від Матвія 5:20: "Бо кажу вам: якщо ваша праведність не перевищить праведності книжників та фарисеїв, ви не ввійдете в Царство Небесне". Книжники та фарисеї були релігійними та моральними ревнителями того часу. Ісус не сказав, що ці релігійні лідери сприймали речі надто серйозно і їм потрібно було трохи пригальмувати. Швидше за все, Його думка полягала в тому, що наша релігія повинна бути глибше, ніж за вимогами поверхневого рівня. Наприклад, Він говорить у віршах 21-22: "Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай..А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпадає під суд." Після кількох подібних прикладів, у яких Він порівнює поверхневу релігію з глибоким сповідуванням християнства, Ісус каже у 48 вірші: "Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний". Нашою реакцією на фальшиву й поверхневу релігію має бути бажання копати глибше, щоб бути подібними до Бога, а не повністю відмовлятися від релігії.
Далі Ісус говорить у Нагірній проповіді:
"Не кожний, хто каже Мені: Господи, Господи! — увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, Який на небесах.. Отже, кожний, хто слухає ці Мої слова та виконує їх, буде подібний до чоловіка розумного, який збудував свій дім на скелі; і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри, і обрушилися на той дім, та він не впав, бо був заснований на скелі. А кожний, хто слухає ці Мої слова, та не виконує їх, буде подібний до чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску; і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри, і обрушилися на той дім, і він упав; і великим було падіння його." (Матвія 7:21; 24–27).
Отже, Нагірна проповідь чітко пояснює, що ми не можемо вірити в Ісуса без релігії (системи віри, поклоніння та практик).
Біблія показує нам, як рання церква виконувала ці вчення Ісуса. Після того, як церква була заснована в день П’ятидесятниці в Діях 2, християни дотримувалися певної форми релігії. У Діях 2:41–47 сказано:
"Отже, вони, прийнявши його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ. Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах. І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; А всі, які повірили, були разом і мали все спільне. Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував. І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу, вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися."
Церква з першого дня сповідувала релігію, яка включала хрещення, дотримання вчення апостолів, спілкування, ламання хліба, молитву, пожертвування та спільність, а також прославлення Бога. Всі ці практики все ще дотримуються церквами Христа по всьому світу сьогодні. Будь-хто, хто практикує менше, ніж це, не досягає того, що Ісус очікує від Своїх людей.
Практика релігії з церквою означає не лише дотримання вчень Ісуса, але й те, що ставить нас у ближчі стосунки з Богом та іншими християнами. У Посланні до Ефесян 5:18–21 апостол Павло пише церквам в Ефесі: "Наповнюйтеся Духом, повчаючи самих себе псалмами, урочистими та духовними піснями, співаючи і прославляючи у ваших серцях Господа,
дякуючи завжди і за все Богові й Отцеві в Ім’я Господа нашого Ісуса Христа,
підкоряючись одне одному в Христовому страху". Цей уривок розповідає нам, як християнин може "наповнитися Духом" або, іншими словами, «мати спілкування з Богом». У ньому сказано: 1) повчати один до одного, 2) співати і прославляти Господа, 3) дякувати Богові і 4) підкорятися один одному. Хоча цей список не включає всі практики церкви, необхідні для наближення людини до Бога, він показує нам, що деякі релігійні заходи досягають цього. Ви не можете мати спілкування з Богом без церкви та релігії.
Загалом, є краще запитання, ніж "Чи можу я служити Ісусу, не приєднавшись до церкви та не практикуючи релігію?" Таке запитання означає, що поверхнева віра може бути нормальною, але Ісус ніколи цього не навчав. Замість цього питання, яке ми маємо поставити собі, звучить так: "Щоб вірно служити Ісусу, як я можу стати частиною єдиної істинної церкви та брати участь у єдиній істинній вірі?" Якщо ви хочете це зробити, ми хочемо заохотити вас у цьому. Дайте нам знати, як ми можемо допомогти поглибити ваше вивчення Божого слова. Якщо ви хочете, щоб ми зв’язали вас із місцевою церквою, яка практикує та навчає цих речей, зв’яжіться з нами через нашу домашню сторінку або через соціальні мережі. Ми раді налагоджувати зв’язки по всьому світу між шукачами правди та правдивою церквою.